Жіночі історії складені із фрагментів тіл, голосів і спогадів, що обертаються в нескінченному циклі виборювання права самостійно розпоряджатися власними життями. Монологи жінок різного віку й досвіду, які проходять крізь війну, буденні кризи, суспільний осуд.
Це історії про тіло, сексуальність, материнство, війну.
Усі історії переплітаються в хорі звинувачень суспільства, що диктує, якою мусить бути жінка, тоді як кожна з них виборює власну незалежність.
У виставі використовуються цитати Соломії Павличко, Ребекки Солніт та Вірджіні Депант.
Увага! У виставі присутня ненормативна лексика.
Проєкт реалізується у співпраці з Фондом ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна, який підтримує сучасних українських авторок і дає можливість театрам говорити про складні суспільні теми без цензури.
