Звичайна історія

Звичайна історія
14+
Звичайна історія
14+
Звичайна історія
14+
Звичайна історія
14+

Репертуар

Про виставу
Жанр – 
Вистава на 2 дії
Автор – 
Марія Ладо
Режисер – 
Тарас Криворученко
Художник-постановник  – 
Ярослав Нірод
Художник по костюмах – 
Наталія Рудюк
Музичне оформлення – 
Олександр Костенко
Балетмейстер – 
Людмила Попович
Помічник режисера – 
Олександра Меркулова
Тривалість вистави – 
2 год.15 хв. (з антрактом)
Прем'єра – 
27 квітень 2007

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Корова – Бочарова Світлана, Розстальна Ганна

Кінь – Шептекіта Валерій

Свиня – Стебловська Тетяна, Яценко Тамара

Собака – Портянко Ігор, Чигляєв Володимир

Півень – Галафутнік Олександр, Равицький Роман

Господар – Щербак Ігор

Господиня – Кленіна Наталія, Куліковська Олена

Даша – Бжезінська Іванна, Пустова Марія

Олексій – Бжезінський Станіслав, Фон-Філандра Анатоль

Сусід – Безсмертний Олександр, Гаврилюк Ярослав 

Свиня: – А що таке «гроші»?
Пес: – Це таке… ну… за них можна все купити.
Свиня: – А що означає «купити»?
Пес: – Ну… мати.
Свиня: – І крила щоб літати?
Пес: – Е – е…
Коняка: – Ні, це купити не можна…
Свиня: – Тоді навіщо вони потрібні, ці гроші?

Так розмовляють між собою тварини, що живуть у хліві, який належить Господарю. Йому належить не тільки хлів, а й хата, і машина, і двір, і самі тварини. У нього є дочка Даша, яка вагітна від Олексія. А Олексій цей – син Сусіди, який є гультіпака та п’яничка.
І от наш Господар ну ніяк не хоче видавати Дашу заміж за цього Олеся. Ну хіба це зять! То треба робити аборт.
– А аборт цей такий великий, що просто так його в селі не зробиш, треба їхати до міста, – тлумачить Корова братам по хліву.
І от наші тваринки вирішують рятувати Дашкіну дитину.
От і все.
Звичайна історія.
Тільки давайте згадаємо, що Ісус теж народився у хліві, і перше, що він побачив, то були вуха віслюка. Перше, що він почув, то було іржання коняки, і перше, що він відчув – це як корова лизнула його у п’ятку.
А наше дитя чи народиться?

Преса

ВИСТАВА З ПОДВІЙНИМ ДНОМ

«…Режисер показав свою міцну руку у нелегкій побудові цього незвичного спектаклю. Оскільки в ньому нашаровано чимало: і сьогоденна буденщина, і неперебутня філософія буття, і одвічні цінності, і скороминущі радощі і скрухи, то Тарасові Криворученку треба було пробиратись проз чимало небезпек, геть по лезу творчого ножа. І він це здійснив досить віртуозно…»

Коментарі