Previous Next Репертуар Про виставу Жанр – Утопія кохання на 2 дії Автор – Генрік Ібсен Режисер – Андрій Білоус Переклад, сценічна адаптація – Андрія Білоуса Художник-постановник – Борис Орлов Композиторка – Наталія Цуприк Помічниця режисера – Анна Горшкова Тривалість вистави – 2 години 15 хвилин (з антрактом) Прем'єра – 28 грудня 2017 Інтелектуальне фентезі за мотивами п'єси Генріка Ібсена «Майстер Сольнес». Майбутнє. Віртуальна реальність стала частиною життя. Майстер Сольнес, архітектор ідеальних мрій, створює Місто Сонця — утопічний світ, де немає болю, жалю і смерті. Але за день до його переправлення у досконалий світ відкривається таємниця, здатна зруйнувати все. Минуле, яке Сольнес намагався забути, повертається у вигляді угоди, укладеної багато років тому. Що важливіше: утопічна мрія чи прийняття власної реальності? Навіть у вигаданому світі справжні пристрасті беруть гору. Місто Сонця Video of Місто Сонця Дійові особи та виконавці Сольнес Ромашко Олександр Фру Сольнес Ромашко Вікторія Хільда Баріхашвілі Дар'я Грачова Дар'я Доктор Хердал Москаленко Олег Сомик Анатолій Кая Фослі Мочані Ніколетта Снісаренко Поліна Рагнар Брувік Подлесний Нікіта Кнут Брувік Петров Анатолій Лялька Баранова Анна-Марія Мочані Ніколетта Петрякова Руслана Куземко Дарина Табачук Вікторія Нікішина Ксенія Якименко Альона Лук'яненко Поліна Малоок Вікторія Саніна Софія Шеляг Марина Білоконь Влада Горшкова Анна Преса ДОТЯНУТЬСЯ ДО СОЛНЦА "....Режиссер застает Сольнеса в период, когда жизнь — уже давно подобие жизни. А «матрица» — спасение, хотя и временное, как доза морфия. Потому-то «делом жизни» мастера становится поиск этой «дозы». Огненноволосая гостья стала «деталью», хоть ненадолго объединившей супругов в их эскапистских стремлениях. Она стала личной радостью каждого из них: для фру Сольнес — любимой, будто уцелевшей в пожаре игрушкой, для Мастера — путеводной нитью в матрицу. Алина, как дитя, радуется присланной в подарок «рыжей куколке», ластится к ней, как котенок..." Коментарі View the discussion thread. Фото: facebook https://www.facebook.com/429440577253143/posts/pfbid0x5qiX2uPodkx7gtjrqdLDRKLi3U…
ДОТЯНУТЬСЯ ДО СОЛНЦА "....Режиссер застает Сольнеса в период, когда жизнь — уже давно подобие жизни. А «матрица» — спасение, хотя и временное, как доза морфия. Потому-то «делом жизни» мастера становится поиск этой «дозы». Огненноволосая гостья стала «деталью», хоть ненадолго объединившей супругов в их эскапистских стремлениях. Она стала личной радостью каждого из них: для фру Сольнес — любимой, будто уцелевшей в пожаре игрушкой, для Мастера — путеводной нитью в матрицу. Алина, как дитя, радуется присланной в подарок «рыжей куколке», ластится к ней, как котенок..."
