Ця історія — як гойдалка, що не знає спокою: її рухають самі герої, щоразу втрачаючи рівновагу. У який момент ми перестаємо відчувати ґрунт під ногами? Коли насправді втрачаємо внутрішню опору? І що таке справжня самотність?
Минуле й теперішнє тут сплітаються в тугий вузол, який неможливо розплутати, не розірвавши щось важливе. Це історія про кохання, що ранить. Про двох людей, які так сильно прагнуть бути разом, що готові тягнути важкий тягар — бо відпустити ще страшніше.
Це історія про народження стосунків, пошук себе та кохання, яке випробовує на міцність. Чи зможуть герої зупинити цю гойдалку, чи так і залишаться завислими в повітрі?
Вистава створена за пʼєсою Вільяма Гібсона «Двоє на гойдалці».
