Дядя ваня

Дядя ваня
14+
Дядя ваня
14+
Дядя ваня
14+
Дядя ваня
14+
Дядя ваня
14+

Репертуар

Про виставу
Жанр – 
Сцени сільського життя на 2 дії
Автор – 
Антон Чехов
Режисер – 
Станіслав Мойсеєв
Переклад  – 
Аліси Вер та Олександра Ковалевського
Музичне оформлення – 
Станіслава Мойсеєва
Художник-постановник – 
Андрій Александрович-Дочевський
Художник по костюмах – 
Наталія Рудюк
Автор романсів  – 
Борис Георгієвський
Помічник режисера  – 
Віола Соколан
Тривалість вистави – 
2 год. 25 хв.
Прем'єра – 
11 жовтень 2003

Класика тому й називається класикою, що час від часу виникає нестримне бажання повернутися до неї і знову відкрити щось просте і сокровенне. Ми чомусь звикли, що Чехов – завжди напівтон, забуваючи, що Чехов – це ще й іронія. Остання, як відомо, є маскою для беззахисних. У цій виставі напівтони майже відсутні. Дія набирає обертів уже з перших хвилин. Вмить персонажі перетворяться на застиглі маски, за якими вони надійно приховають від глядача свої істинні обличчя. Інколи ці маски будуть страшними, іноді – огидними, іноді – жалюгідними та смішними. Від страшного до комічного – один крок. Гра в міражі. Але коли немає справжнього життя, то живуть міражами. Все-таки, краще, ніж нічого.

У виставі використано музику: Леонкавалло «Паяци», Пучіні «Турандот», Масканьї «Сільська честь».

 

Дійові особи та виконавці
Преса

50-ый Дядя Ваня

«…Намеренная объемная мрачность «Дяди Вани» обостряет всеобщую немо орущую тональность спектакля, вязкую тоску, докучливое и темное ожидание при отсутствии надежды на истинные перемены. Атмосферой режиссер абсолютизировал также еще одну чеховскую идею — о темной человеческой душе, о том, как трудно простить слабость Другого, потому что твоя собственная давит, душит и сжигает изнутри…»

Сцени із сільського життя

«…У зладженому акторському виконанні немає ні надмірних пристрастей, ні надриву — зал часто вибухає сміхом. Актори дійсно хороші й органічні, без зайвого декламування і спроб вимовляти прості фрази як сентенції (чого, мабуть, і не було в режисерському надзавданні), залу передається відчуття природності того життя й побуту…»

«ЦЕ — НАШЕ ВСЕ!»

«…Судячи зі спектаклю Молодого театру, можна сказати, що в душі С.Моїсєєва — сарказм, іронія та глузування, за якими він ховає сум — час і обставини роблять людей такими нещасливими, а почуття їх такі потворні. Якщо Чехов вводить у світ своїх героїв спроквола, чуйно, дає можливість налаштуватися на атмосферу, то С.Моїсєєв твердою рукою прибирає навіть натяки на сентиментальність і закриває гратчастими ворітьми будинок дяді Вані, примушуючи своїх героїв дивитися на світ крізь грати «клітки»…»

Фестивалі / Нагороди
2003
Премію «Київська Пектораль 2003» у номінації «Краща жіноча роль другого плану» отримала Римма Зюбіна (Соня, «Дядя Ваня»)
2003
Премію «Київська Пектораль 2003» у номінації «Краща сценографія» отримав Андрій Алекесандрович-Дочевський («Дядя Ваня»)
2004
Гран-прі фестивалю «ELBLASKA WIOSNA TEATRALNA» (м. Ельблонг, Польща)
2004
І-й Міжнародний театральний фестиваль «Театр.Чехов.Ялта»(м.Ялта, Україна). Виставу нагороджено за "Кращу сценографію" (Андрій Александрович-Дочевський) та "Кращу жіночу роль у чехівській виставі" (Римма Зюбіна)
Коментарі
Фото: facebook