Четверта сестра

Четверта сестра
18+
Четверта сестра
18+
Четверта сестра
18+
Четверта сестра
18+
Четверта сестра
18+

Репертуар

Про виставу
Жанр – 
Чорна комедія на 2 дії
Автор – 
Януш Гловацький
Режисер – 
Станіслав Мойсеєв
Переклад  – 
Олександра Ірванця
Автор музичної концепції – 
Станіслав Мойсеєв
Художник-постановник – 
Володимир Карашевський
Художник по костюмах – 
Людмила Нагорна
Композитор, виконавець – 
Володимир Соляник
Музичний супровід – 
Максима Шоренкова
Режисер-асистент  – 
Анатолій Петров
Асистент режисера – 
Юлія Маслак 
Помічник режисера – 
Віола Соколан 
Тривалість вистави – 
3 год. 20 хв.
Прем'єра – 
02 лютий 2007

Януш Ґловацький – один із найвідоміших на сьогодні польських драматургів. Його п’єса «Четверта сестра» є одночасно блискучою пародією на чеховських «Трьох сестер» і гострим нещадним гротеском на життя пострадянської Росії, зокрема її столиці, міста-героя Москви. У творі Ґловацького сестри живуть уже не в провінції, а в Москві, проте прагнуть тепер аж до далекого Нью-Йорка. Вони мають доброго тата генерала, у них є наймолодший прийомний брат, який раптом виявляється... четвертою сестрою. Як сталося таке дивне перевтілення і навіщо воно було потрібно, можна дізнатись, переглянувши іскрометну постановку цієї чорної, але такої веселої комедії. 

Увага! У виставі використовується ненормативна лексика.

Дійові особи та виконавці
МАЕСТРО
Володимир Соляник, Максим Шоренков
Преса

Три москвички та їхня американська мрія

«…Персонажі п’єси Гловацького та вистави Станіслава Мойсеєва не в змозі кардинально змінити власне життя, адже вони не адаптовані до нової системи, і все, що їм лишилося, мріяти про далеку країну, яка може бути для них єдиною надією на порятунок…»

Украина согласилась на черную штуку

«…Театральную аллюзию произведения Чехова Гловацкий (ничего общего с носителем псевдонима Болеслав Прус этот Гловацкий не имеет) превратил из антиимперской по содержанию в антироссийскую и антипутинскую. Переселенная автором с чеховской глубинки в саму Москву генеральская семья папаши-алкоголика Петровича и трех дочерей с неустроенной и неустраиваемой личной жизнью снабжена до нельзя обостренной стереотипностью образов и живостью натуры Третьего Рима…»

Жах, що смішить

«…Найчастіша фраза, яку промовляють усі без винятку герої: “Я в депресії”. Аби не увігнати в сум ще й глядача, треба страшне зробити смішним. Адже ця форма боротьби з негараздами відома ще з давніх часів: “хочеш прогнати примари — посмійся над ними”…»

Де ми насправді є

«…Уважний погляд помітить у цій виставі спробу визначення в культурному ландшафті. Якщо ви йдете лісом, без карти, вам варто знати, де ви є — вже там, куди йшли, чи ще там, звідки вийшли? Бо вам все ще здається схожим на те, до чого ви звикли. А насправді воно таким уже давно не є. Ось у цьому сенсі вистава — не про загибель лиш російської культури, а й усієї звичної досі, й української, й польської теж. І висміяно в цій виставі насправді не культуру, а те, що нам від неї лишилося, й що ми, з якогось дива, продовжуємо вважати культурою…»

Фестивалі / Нагороди
2007
Володар премії "Київська пектораль" у номінаціях: "Краща вистава"; Рима Зюбіна "За краще виконання жіночої ролі"; "За кращу сценографію"; з.а. України Володимир Соляник "За краще музичне оформлення"; Станіслав Бжезінський "За кращий акторський дебют"
2007
Учасник фестивалю театрів Центральної Європи "Сусіди", Польща
2008
Учасник Міжнародного театрального фестивалю "Золотий Лев", м. Львів
2008
Учасник фестивалю "Мельпомена Таврії", м. Херсон
Коментарі
Фото: facebook