Перформанс, 1000 свічок і нова вистава

2017-10-03
Назва газети: 
Слово Просвіти
Кореспондент: 
Едуард Овчаренко

«Ми співчуваємо тим, хто на іншій півкулі страждає від повені, або переймаємося голодуючими дітьми в Африці, але не помічаємо, що рідні люди поряд із нами страждають, що їм самотньо, що вони потребують нашої уваги. Не так вже багато п’єс, які розповідають про це делікатно, не показуючи пальцем — без догматики. Автор твору, а за ним режисер і актори ненав’язливо радять глядачеві подивитися на себе і подумати, що ж відбувається в його житті. Це розмова про те, чому ми так жорстоко живемо і чому любимо в собі цього “бога різні”.»

 

Перформанс, 1000 свічок і нова вистава

Київський академічний Молодий театр презентував свою прем’єрну виставу “Різня” за п’єсою французької письменниці Ясміни Рези “Бог різанини”.

Столичні театри, творчі студії та школи у центрі Києва підготували масштабне вуличне дійство “Мистецька вісь”. До цих заходів долучився і Молодий театр. Біля будівлі театру актори та студенти Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого (вихованці Андрія Білоуса) влаштували перформанс. Після цього відбувся майстер-клас з акторської майстерності за системою Леся Курбаса від акторів театру. Місце для тренінгу обрали просто неба біля пам’ятника Л. Курбасу в умовах, в яких створювала себе акторська трупа Курбаса 100 років тому.

Без музики, мікрофона, стін і світла учасники майстер-класу намагалися зазир- нути в себе. Після цього актори столичних театрів запалили біля Золотих Воріт 1000 свічок. До участі у вуличному дійстві зголосилося навіть посольство Туркменістану. Захід проводили з метою вивчення історичного та культурного значення вісі Прорізна—Золотоворітський сквер— Ярославів вал—Львівська площа. Того ж дня відбулася перша прем’єра нового сезону в Київському академічному Молодому театрі. Виставу “Різня” поставила молодий режисер Влада Бєлозоренко. Її спектаклі з успіхом йдуть на сценах Херсонського обласного академічного музичного театру, столичних театрів “Золоті Ворота” і Молодого, а показ пластичної драми “1984” став помітною подією Міжнародного театрального фестивалю “Fitag” (Іспанія).

П’єсу “Бог різанини”, що лягла в основу спектаклю, вперше поставили 10 років тому в Цюріху. Потім — Париж, Лондон, Нью-Йорк. 2011-го Роман Поланськи зняв за п’єсою фільм із Кейт Уінслет і Джоді Фостер. Автор твору Ясміна Реза відомий сучасний французький драматург. За свою п’єсу отримала премію “Тоні” та найпрестижнішу театральну нагороду Великої Британії “Премію Лоуренса Олів’є”. А українськомовне прочитання здійснив Іван Рябчий. “Різанина” — історія двох батьківських пар, які знайомляться після того, як їхні сини зійшлися у шкільній бійці. Ввічлива розмова дорослих людей згодом переростає в емоційні зізнання і взаємні звинувачення.

Разом із Р. Зюбіною, виконавицею ролі Вероніки, на сцені відомі актори театру і кіно — заслужена артистка України Ірма Вітовська, Анатолій Сомик, Олександр Ромашко. Створені ними образи дуже близькі й зрозумілі українському глядачеві. На задньому плані сцени можна побачити багато великих пакунків зі сміттям, саме їх герої використовують замість крісел. А наприкінці вистави ці мішки літають над глядацькою залою. Напевне, цей режисерський хід був зроблений, аби показати, стільки у кожного з нас накопичилося зайвого, від чого потрібно відмовитися. Ще одна проблема, яку порушують творці вистави, — мобільні телефони. Сучасна слухавка буває дорожчою, ніж близькі люди, які тебе оточують.

Головна тема вистави — виховання дітей. Одна з сьогочасних проблем, як люди ставляться до своїх дітей, своїх близьких. Ми співчуваємо тим, хто на іншій півкулі страждає від повені, або переймаємося голодуючими дітьми в Африці, але не помічаємо, що рідні люди поряд із нами страждають, що їм самотньо, що вони потребують нашої уваги. Не так вже багато п’єс, які розповідають про це делікатно, не показуючи пальцем — без догматики. Автор твору, а за ним режисер і актори ненав’язливо радять глядачеві подивитися на себе і подумати, що ж відбувається в його житті. Це розмова про те, чому ми так жорстоко живемо і чому любимо в собі цього “бога різні”.