100 років із відкриття Молодого театру

24 Вересень 2017

Вітаємо всіх театральних діячів України і не тільки!  Не менш вітаємо всіх українських глядачів і закоханих в театр, з визначною датою в театральному житті нашої країни!  

100 років від зародження нового, модернового та експеремантального… того, що змінило та сформувало подальший розвиток… того, що пробудило, спровокувало, роздратувало і надихнуло.

24 вересня 1917 року

Ранком в театрі Бергоньє, п’єсою В. Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь», відкрив свій перший сезон «Молодий український театр».

Перед тим в «Робітничій газеті» Лесь Курбас вмістив статтю, в якій заявив, що молодим «новим» силам нема куди йти, бо скрізь шаблон, рутина, і от вони вирішили йти самі, самим ГОРІТЬ, ШУКАТЬ І ЗГОРІТИ В ТОМУ ШУКАННІ.

І Молодий розпочав свій безкомпромісний творчий шлях, і про це не могли не говорити, бо здавалося, що це стосується кожного.  Від знаних критиків  до звичайних робітничих, від обурених корифеїв до американських дослідників.

#100роківМолодий

Добірка найсоковитіших цитат із відгуків до вистав Молодого:

 «Чорна Пантера і Білий Медвідь»

  1. «…Старі актори страшенно ображені – мовляв, занадто сміливі вони, як можуть вони, казати, що ми (корифеї) не можемо навчити їх чому-небудь  - молоді дуже зазнаються, дуже!.. – Отакі розмови чув я в театрі Садовського, котрий вважає себе кращим і передовим театром на Україні. Образливо і навіть противно слухати. Артисти Національного театру віднеслися пасивно, а ватажки навіть не удостоїли своєю присутністю…» (В.Василько. Щоденник).
  2. «Взагалі вистава пройшла з безперечним художнім успіхом і, не дивлячись на деякі дефекти, показала, що «Молодий театр» стає осередком нашої артистичної молоді, що шукає нових шляхів у мистецтві, це живий вогник молодості…» (Садко//Народна воля.-1917)
  3. «…перша ж вистава показала, що «Молодий театр» є театр правомочний, що не тільки витримує вільне порівняння з іншими театрами, але як театр мистецької творчості перемагає інших. Сміливо можемо сказати, що такої вистави ще ні один український театр в цьому році нам не дав. Правильний відповідний тон вистави, внесено стільки любовної праці, що одразу невидимо протяглися нитки сполучення від сцени до зали глядачів… Але все ж таки здобуття трупи не в виконанні того чи іншого актора, а в незвичайному для української сцени загальному тоні і піднесенні. Здається, можна сказати, що це театр не актора, але не будемо зразу вішати ярлики…» (Антонович дмитро. Театральні замітки \\ Робіт.газ.)

​"Йоля"

  1. «Я не розуміюсь на мистецтві і не вмію оцінити «Молодий театр» за «Йолею» так, як того вимагає мистецтво.  Але я тепер сміливо можу сказати, що… «Молодий театр» є джерело, яке розбудить, розіб’є байдужість. Товариші робітники! Я всією істотою закликаю вас не шкодувати своїх останніх копійок, добиватися хоч зрідка до Молодого театру, в якім одпочинете душею, обновите ваші сили.  (Робітник Михайло. Робітники ідіть у храм мистецтва. \\ Робітнича газета.)

До гастролей Молодого театру

  1. «…зброя театру – не логічні посилки і міркування, які звичайно приводять до самих дикованних дискусій, - вся сила в тому, зо знаряддям театру є вплив на серця і наочне виявлення того, про що в дискусіях доводиться тільки доказувати.. Як в минулому театр витворив наших українофілів, так в даний час театр мусить виховати українців європейцями…»

(Газета «Вільне життя» вмістила статтю Бр. Джошуе «Театр і сучасне становище»)

100 років із відкриття Молодого театру